Штучне запилення винограду
Виноград - культура вибаглива. Дощ, туман, сильна спека або відсутність вітру під час цвітіння можуть зірвати природний процес. Саме тут на допомогу приходить штучне запилення. Це не просто агроприйом, це гарантія того, що кожен центнер ваших інвестицій перетвориться на товарний врожай.
Кому це потрібно?
Більшість сучасних сортів винограду мають двостатеву квітку (вони запилюють себе самі). Але є група сортів (зазвичай дуже смачних і великих), у яких квітка функціонально жіноча. У них пилок стерильний, і без «донора» врожаю не буде.
Також додаткове запилення корисне для двостатевих сортів у «погані» роки:
✔️ Коли під час цвітіння йдуть дощі (змивають пилок).
✔️ Коли стоїть спека понад +30°C (пилок стає стерильним).
✔️ Коли немає навіть легкого вітерцю.
Коли виходити в поле?
Час - це все. Цвітіння винограду триває від 6 до 12 днів. Золоте правило: найкращий час для запилення з 7:00 до 10:00 ранку, коли спала роса, але сонце ще не почало припікати. Фаза, коли розпустилося близько 30–50% квіток у суцвітті. Для максимального ефекту процедуру роблять двічі: на початку масового цвітіння і через 2–3 дні.
Практичні методи запилення
Метод №1: «пухівки» (класика жанру)
Це найнадійніший спосіб для невеликих господарств та присадибних ділянок. Для цього зробіть дві дерев’яні лопатки, на які наклейте шматочки чистого хутра (найкраще кролика) або м’якої фланелі (це називають «пухівки»).
Спочатку пройдіть по кущах-запилювачах (сорти з двостатевою квіткою). Проведіть пухівками по суцвіттях, щоб вони набрали пилку. Потім легкими дотиками перенесіть цей пилок на суцвіття «жіночих» сортів. Після роботи пухівки треба промивати з милом і добре просушувати, щоб пилок не злипався.
Метод №2: «струшування» (для промислових масштабів)
Якщо у вас гектари виноградника, з пухівками не набігаєшся. В цьому випадку, проходячи міжряддями, ви просто злегка вдаряєте по дроту шпалери. Вібрація піднімає хмару пилку, яка хмарою осідає на сусідні кущі. Робити це треба дуже обережно, щоб не оббити ніжні квіти.
Метод №3: «вологий душ» (гіберелін та бор)
Це поєднання фізіології та хімії. Обприскування розчином борної кислоти (5–10 г на 10 л води) безпосередньо перед цвітінням стимулює проростання пилку. Для безнасінних сортів (кишмишів) часто використовують гіберелін (гормон росту), який допомагає ягодам зав'язуватися навіть без запилення.
Спеціальний прийом: використання сортів-запилювачів
Для бізнес-проекту найкраща стратегія - це правильне планування посадки. Висаджуйте «жіночі» сорти поруч із перевіреними двостатевими «донорами» (наприклад, Аркадія або Плевен). Найкраща схема - чергування рядів 1:1 або 2:1.
Помилки, яких варто уникати
✅ Запилення в спеку. Якщо на вулиці +35°C, пилок засихає миттєво. Ваші зусилля будуть марними. Краще дочекатися вечора (після 18:00).
✅ Брудні інструменти. Пил, волога або залишки торішнього пилку на пухівках можуть переносити хвороби.
✅ Ігнорування вітру. Завжди починайте запилення з того боку, звідки дме вітер, щоб він допомагав вам розносити пилок по всьому масиву.
Чи варта гра свічок?
Давайте порахуємо. Витрати на штучне запилення - це лише ваш час або оплата кількох годин праці сезонного робітника. А результат: збільшення маси врожаю на 20–40%, покращення товарного вигляду (грона стають повними, «набитими»), рівномірне дозрівання ягід (немає дрібного «гороху», який псує смак вина або ціну на ринку).
Звичайно, можна обійтись без штучного запилення, але якщо трапляться «несприятливі умови» в період цвітіння, раджу згадати про описані вище методи.